примушений

Значення в інших словниках

1. примушений — примушений – змушений – вимушений Примушений – присилуваний кимось або чимось чинити саме так. Причому особа чи обставини, що вимагають таких дій, можуть і не вказуватися. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. примушений — приму́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
3. примушений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до примусити. 2》 Те саме, що змушений. || З яким діється що-небудь внаслідок певних обставин. || Який склався за певних обставин; вимушений. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. примушений — ПРИМУ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до приму́сити. Товаришування з нею було дозволено і навіть бажане родичам Юзиним, але не примушене (Леся Українка). 2. Те саме, що зму́шений. Словник української мови у 20 томах
5. примушений — ВИ́МУШЕНИЙ (який здійснюється чи здійснений проти бажання, під тиском обставин), ПРИМУСО́ВИЙ, ПРИМУ́ШЕНИЙ, МИМОВІ́ЛЬНИЙ. Гірке почуття вимушеної розлуки з сином запанувало всім його тілом (Г. Епік); Романик ображено замовк. Словник синонімів української мови
6. примушений — ПРИМУ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до приму́сити. Товаришування з нею було дозволено і навіть бажане родичам Юзиним, але не примушене (Л. Укр., III, 1952, 647). 2. Те саме, що зму́шений. Словник української мови в 11 томах
7. примушений — Примушений, -а, -е Принудительный, насильственный, вынужденный. Ой шлюбе, мій шлюбе, примушений шлюбе. Гол. І. 285. Словник української мови Грінченка