приміряти

Приміря́ти, -ря́ю, -ря́єш; примі́ряти, -мі́ряю; примі́ряй, -ряйте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приміряти — примі́ряти дієслово доконаного виду приміря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приміряти — (одяг) міряти, пробувати; (до чого) порівнювати, прирівнювати; (оком) прикидати. Словник синонімів Караванського
  3. приміряти — I прим`ірятидив. приміряти. II примір`яти-яю, -яєш і примірювати, -юю, -юєш, недок., приміряти, -яю, -яєш і примірити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Прикладати що-небудь до когось, чогось, визначаючи відповідність за розміром. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приміряти — ПРИМІ́РЯТИ див. приміря́ти. ПРИМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИМІ́РЯТИ, яю, яєш і ПРИМІ́РИТИ, рю, риш, док., що. 1. Прикладати що-небудь до когось, чогось, визначаючи відповідність за розміром, кольором, смаком тощо. Словник української мови у 20 томах
  5. приміряти — примі́ритися / приміря́тися о́ком (очи́ма) до чого і без додатка. Ретельно оглянути щось, намагаючись визначити розмір, обсяг і т. ін. чого-небудь. — Вікна будуть великі, їй би такі теж згодилися, примірилася оком Катерина (Л. Фразеологічний словник української мови
  6. приміряти — МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ (ВИМІРЯ́ТИ), ЗАМІРЯ́ТИ (ЗАМІ́РЮВАТИ), ЗМІРЯ́ТИ (ЗМІ́РЮВАТИ), ОБМІ́РЮВАТИ (ОБМІРЯ́ТИ), ПРОМІ́РЮВАТИ (ПРОМІРЯ́ТИ) (все або багато)... Словник синонімів української мови
  7. приміряти — ПРИМІ́РЯТИ див. приміря́ти. ПРИМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИМІ́РЯТИ, яю, яєш і ПРИМІ́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Прикладати що-небудь до когось, чогось, визначаючи відповідність за розміром. Словник української мови в 11 томах
  8. приміряти — Приміря́ти, -ря́ю, -єш сов. в. примі́ряти, -ряю, -єш, гл. Примѣрять, примѣрить. Приміряють той золотий черевичок. Рудч. Ск. II. 47. Словник української мови Грінченка