присвята

Значення в інших словниках

1. присвята — присвя́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. присвята — (кому) посвята, присвячення; (на книжці) дарчий напис. Словник синонімів Караванського
3. присвята — -и, ж. 1》 Дія за знач. присвятити, присвячувати. 2》 Напис на початку твору, який вказує, кому присвячено або кому дарують цей твір. 3》 Художній твір, написаний на честь кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. присвята — ПРИСВЯ́ТА, и, ж. 1. Дія за знач. присвяти́ти, присвя́чувати. Присвята збірників статей пам'яті славетних учених, що пішли з життя, – давня й благородна традиція (з газ.). 2. Напис на початку твору, який указує, кому присвячено або кому дарують цей твір. Словник української мови у 20 томах
5. присвята — ПРИСВЯ́ТА (напис на початку твору, який вказує, кому присвячено або кому дарують його; художній твір, написаний на честь когось), ПОСВЯ́ТА. Мажарин.. Словник синонімів української мови
6. присвята — ПРИСВЯ́ТА, и, ж. 1. Дія за знач. присвяти́ти, присвя́чувати. Присвята збірників статей пам’яті славетних учених, що пішли з життя, — давня й благородна традиція (Літ. Укр., 7.IX 1971, 3). Словник української мови в 11 томах