проломлювати
Проло́млювати, -ло́млюю, -ло́млюєш; проломи́ти, -млю́, -ло́миш, -млять; проло́млений
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проломлювати — проло́млювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- проломлювати — див. ламати Словник синонімів Вусика
- проломлювати — -юю, -юєш, недок., проломити, -ломлю, -ломиш; мн. проломлять; док., перех. 1》 Ударами, пострілами і т. ін. робити отвір у чому-небудь, продавлювати щось; пробивати, продірявлювати. 2》 Те саме, що проламувати 2). 3》 перев. док., перен., розм. Зламавши опір, проникнути, пробитися крізь що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проломлювати — ПРОЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. проло́млять; док., що. 1. Ударами, пострілами і т. ін. робити отвір у чому-небудь, продавлювати щось; пробивати, продірявлювати. – Народ висадив браму і проломив стіну!... Словник української мови у 20 томах
- проломлювати — ПРОБИВА́ТИ (ударами, натиском утворювати в чомусь отвір, рану, прохід тощо), ПРОЛО́МЛЮВАТИ (ПРОЛА́МУВАТИ), ПРОШИБА́ТИ розм.; ПРОСА́ДЖУВАТИ, ПРОВА́ЛЮВАТИ (докладаючи великих зусиль); ПРОТИКА́ТИ, ТАРА́НИТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ, ПРОТАРА́НЮВАТИ, ПРОШИВА́ТИ... Словник синонімів української мови
- проломлювати — ПРОЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. проло́млять; док., перех. 1. Ударами, пострілами і т. ін. робити отвір у чому-небудь, продавлювати щось; пробивати, продірявлювати. — Народ висадив браму і проломив стіну!... Словник української мови в 11 томах