1. Словник української мови у 20 томах

проломлювати

ПРОЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. проло́млять; док., що.

1. Ударами, пострілами і т. ін. робити отвір у чому-небудь, продавлювати щось; пробивати, продірявлювати.

– Народ висадив браму і проломив стіну! – крикнули в палаці (І. Нечуй-Левицький);

[Загуба:] Живучий, чорт... [Роман:] А ти ж як думав? Гепнув раз та й годі! Ге, в мене череп міцний, – одним махом не проломиш... (Я. Мамонтов);

Бояри й воєводи власноручно проломили поміст у горниці (П. Загребельний);

* Образно. Чого їй за себе боліти, коли все, що було доброго та живого в душі, так перетрухло та перемліло, такою корою покрилося, що нічому вже проломити її (Панас Мирний).

2. Те саме, що прола́мувати 2.

* Образно. – Панове – розпочав тихим, спокійним голосом Іван .. – буря здвигається і над нашою країною, проломлює собі свобідну дорогу (П. Колесник);

Почув цю звістку Йван, панотців наймит, та й обібрався проломити Славкові дорогу [в люди] (Л. Мартович).

3. перев. док., перен., розм. Зламавши опір, проникнути, пробитися крізь що-небудь.

Головна ж сила [лучників] мала стояти при входових дверях, щоб, у разі потреби, проломити ряди напасників (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проломлювати — проло́млювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проломлювати — див. ламати Словник синонімів Вусика
  3. проломлювати — -юю, -юєш, недок., проломити, -ломлю, -ломиш; мн. проломлять; док., перех. 1》 Ударами, пострілами і т. ін. робити отвір у чому-небудь, продавлювати щось; пробивати, продірявлювати. 2》 Те саме, що проламувати 2). 3》 перев. док., перен., розм. Зламавши опір, проникнути, пробитися крізь що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. проломлювати — ПРОБИВА́ТИ (ударами, натиском утворювати в чомусь отвір, рану, прохід тощо), ПРОЛО́МЛЮВАТИ (ПРОЛА́МУВАТИ), ПРОШИБА́ТИ розм.; ПРОСА́ДЖУВАТИ, ПРОВА́ЛЮВАТИ (докладаючи великих зусиль); ПРОТИКА́ТИ, ТАРА́НИТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ, ПРОТАРА́НЮВАТИ, ПРОШИВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. проломлювати — Проло́млювати, -ло́млюю, -ло́млюєш; проломи́ти, -млю́, -ло́миш, -млять; проло́млений Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. проломлювати — ПРОЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. проло́млять; док., перех. 1. Ударами, пострілами і т. ін. робити отвір у чому-небудь, продавлювати щось; пробивати, продірявлювати. — Народ висадив браму і проломив стіну!... Словник української мови в 11 томах