проломлювати

проло́млювати

-юю, -юєш, недок., проломити, -ломлю, -ломиш; мн. проломлять; док., перех.

1》 Ударами, пострілами і т. ін. робити отвір у чому-небудь, продавлювати щось; пробивати, продірявлювати.

2》 Те саме, що проламувати 2).

3》 перев. док., перен., розм. Зламавши опір, проникнути, пробитися крізь що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проломлювати — проло́млювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проломлювати — див. ламати Словник синонімів Вусика
  3. проломлювати — ПРОЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. проло́млять; док., що. 1. Ударами, пострілами і т. ін. робити отвір у чому-небудь, продавлювати щось; пробивати, продірявлювати. – Народ висадив браму і проломив стіну!... Словник української мови у 20 томах
  4. проломлювати — ПРОБИВА́ТИ (ударами, натиском утворювати в чомусь отвір, рану, прохід тощо), ПРОЛО́МЛЮВАТИ (ПРОЛА́МУВАТИ), ПРОШИБА́ТИ розм.; ПРОСА́ДЖУВАТИ, ПРОВА́ЛЮВАТИ (докладаючи великих зусиль); ПРОТИКА́ТИ, ТАРА́НИТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ, ПРОТАРА́НЮВАТИ, ПРОШИВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. проломлювати — Проло́млювати, -ло́млюю, -ло́млюєш; проломи́ти, -млю́, -ло́миш, -млять; проло́млений Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. проломлювати — ПРОЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. проло́млять; док., перех. 1. Ударами, пострілами і т. ін. робити отвір у чому-небудь, продавлювати щось; пробивати, продірявлювати. — Народ висадив браму і проломив стіну!... Словник української мови в 11 томах