прямо

Пря́мо, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прямо — пря́мо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. прямо — пр., рівно, просто, без закрутів і всі мож. пох. від ПРЯМИЙ; (ходити) не згинаючись; (під прямим кутом) прямовисно, навсторч, вертикально; (проти чого) якраз, саме; (як хто) цілком, чисто, достеменно. Словник синонімів Караванського
  3. прямо — див. навпростець Словник синонімів Вусика
  4. прямо — присл. 1》 Рівно витягнувшись у якому-небудь напрямку, без вигинів. || У прямому напрямку від якогось пункту, якоїсь точки. || Не звертаючи з прямого шляху, прямої стежки і т. ін., не відхиляючись від основного напрямку. || Не згинаючись, рівно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. прямо — Просто, навпрост, навпростець, навправці, навпрошки Словник чужослів Павло Штепа
  6. прямо — ПРЯ́МО, присл. 1. Рівно витягнувшись у якому-небудь напрямку, без вигинів. Дорога пролягла прямо на захід; // У прямому напрямку від якогось пункту, якоїсь точки. Словник української мови у 20 томах
  7. прямо — би́ти (пря́мо) в лоб. 1. Без натяків, відверто говорити, питати і т. ін.1. Він бив прямо в лоб, з’ясовуючи місце свого призначення (З усн. мови). 2. Мати неприховане значення, бути зрозумілим, очевидним. Фразеологічний словник української мови
  8. прямо — ВЕРТИКА́ЛЬНО (згори донизу або знизу догори під кутом 90), ПРЯМОВИ́СНО, ПРЯ́МО, РЕБРО́М, РУ́БА, ПРОСТОПА́ДНО заст. Намалював.. картину сходу сонця, коли воно вертикально підіймається на пекуче небо (Ю. Словник синонімів української мови