прямо

ПРЯ́МО, присл.

1. Рівно витягнувшись у якому-небудь напрямку, без вигинів.

Дорога пролягла прямо на захід;

// У прямому напрямку від якогось пункту, якоїсь точки.

Скорботна жінка в чорній хустці, зав'язаній по-старомодному, склавши руки на колінах, дивиться прямо перед собою (О. Гончар);

Бувало, до сонця повернеш спину, І прямо перед тобою стелеться власна тінь, Милуйся до ночі, якщо не лінь. І раптом втекла (В. Симоненко);

// Не звертаючи з прямого шляху, прямої стежки і т. ін., не відхиляючись від основного напрямку.

Ворона прямо літає, та ніколи дома не ночує (Номис);

Панночка затопила у печі, сама сходила по воду, а йшла по воду, як бабуся її навчила: не прямо до криниці, а вулицями обходила (Г. Квітка-Основ'яненко);

Олекса йде прямо до церкви (Г. Хоткевич);

Наступаючі шарахнули убік, а Тимко побіг прямо, стріляючи на ходу (Григорій Тютюнник);

// Не згинаючись, рівно.

Дядько був станом високий, .. ходить прямо і говорить гучно (Марко Вовчок);

Її [Докії] висока стать держалася вправді [справді] завсіди прямо, мов сосна, по її певнім ході й по поставі, трохиштивній, можна її було вмить між іншими відрізнити (О. Кобилянська);

Гей, не гнись, не журись!.. Гей, працюй! Не гуляй! Подавай! Піднімай! Стій-бо прямо, моложаво! (П. Тичина);

// Вперед (у команді, наказі).

Пересилюючи вітер, розкотисто, безшабашно пролунала серед ночі команда: – Прямо на море – ма-арш! (О. Гончар);

Один ішов ззаду, а двоє по боках. Той, що ззаду, командував: – Прямо... – Вліво... – Прямо (В. Підмогильний).

2. Під кутом у 90° до чого-небудь; вертикально.

Дим з коминів піднімався прямо.

3. Безпосередньо, без проміжних ланок.

Дорохтей, пирхаючи і обливаючись, напився прямо з бадді (М. Стельмах);

Я не вживала лапок для позначення усіх цитованих матеріалів, що прямо запозичені з книжки, оскільки виникли б незручності для легкості сприйняття тексту (із журн.);

// Відразу, негайно.

Прийшли, взяли сіромаху Та й повезли з дому Пройдисвіта, волоцюгу... Прямо до прийому (Т. Шевченко);

– А Остапові скажи, щоб теж до мене не підходив, а прямо йшов до хлопців (В. Винниченко);

// Якраз, точно, саме.

Метке Грицькове слово влучило прямо її у серце (Панас Мирний);

Прямо проти неї, в двох кроках, хоч і на другім боці потоку, стояв леґінь (Г. Хоткевич);

– Ось погляньте! – і Мічурін тицьнув прямо під ніс Христофорові малюнок (О. Довженко);

Капітан сміливо глянув прямо в очі старому (О. Полторацький);

// Саме в тому, а не в іншомк розумінні; буквально.

Дивна думка різонула раптом мізок дивовижним припущенням: “А що, як все те, що він говорить, треба розуміти прямо, буквально? (В. Підмогильний).

4. Не хитруючи, не лицемірячи; відверто, щиро, чесно.

– Додому не хочете? – приплющивши одно око, питав Геллерфорт. – Хочу, – прямо говорить Тамара (А. Хижняк);

– От не люблю, мамо, коли ви ото почнете говорити загадками. – Не любиш? Ну, тоді слухай, скажу прямо. Не прогнівайся!.. Де твоя совість, Остапе! (А. Головко);

Він ніколи не казав прямо, але всі присутні легко прочитували прозорі письмена його прихованих натяків (П. Загребельний);

Він машинально сьорбав борщ, а сам думав про те, аби йому швидше зустрітися з Катею і прямо, відверто запитати її: хто вона, звідки? (О. Бердник);

// Твердо, впевнено.

Він струсну головою. – Знаю й не боюся! – голосно й погордо відповів. Тепер він прямо й рішуче дивився на отамана, й відвагою палали його глибокі очі (В. Підмогильний);

Клим помітив, як вмить суворішими стали обличчя піонерів, очі глянули допитливо, прямо (Я. Гримайло);

Яке це щастя – дім побудувати! Щоб мирні люди в щасті вік жили. І щоб чужі, непрохані солдати У дім оцей ніколи не прийшли. І не прийдуть – говоримо всім прямо (М. Гірник).

5. Так, що при збільшенні (зменшенні) одного відбувається збільшення (зменшення) другого, у співвідносній залежності.

Аналіз господарської цінності зібраних рослин показав, що частка бур'янів зростає прямо пропорційно інтенсивності людської діяльності (з наук. літ.);

Максимальне значення сили тертя спокою прямо пропорційне нормальному тиску (нормальній реакції) одного тіла на інше в момент початку їх руху (з наук. літ.);

Курс цінного паперу прямо пропорційний доходові й обернено пропорційний нормі відсотка (з наук.-попул. літ.).

6. у знач. підсил. част., розм. Уживається для підкреслення значення якого-небудь слова або всього речення; просто.

[Максим:] Звідкіль ви тут узялися, Прісю? Прямо собі не вірю. Може, це сниться? (С. Васильченко);

А сам усе на в'язи [ченців] поглядаю: от наградив Господь милосердний! Прямо хоч обіддя гни (Г. Хоткевич);

Але Басаковський і не думав про рани. Його прямо розпирала радість, що несподівано став хуторові в пригоді (Б. Лепкий);

– Задощилося, – міняє кліщуватий тему, – прямо день у день дощі, дощі... (Г. Косинка);

Ставлять [жінки] сметану, сир, вареники й товченики і мед прямо мисками (О. Довженко);

[Катрич:] Магазинчик у нас акуратний, продавці -.. до людей уважні, обслуговують їх прямо-таки на ходу... (З. Мороз);

// Зовсім, цілком, чисто (як хто-, що-небудь, як у кого-, чого-небудь).

– Я вже такий старий став, що он, бач, зав'язати [вузол] зав'язав, а розв'язати вже й руки не туди. Прямо як мій старий Бровко, що вже й не гавка, а тільки гарчить (Г. Хоткевич);

Салоган .. киває головою на молодицю: – І покращала, і погладшала вона, Демиде, в тебе. Прямо мов писанка (М. Стельмах).

(1) Пря́мо протиле́жний – зовсім, цілковито протилежний.

Не випадково в гостро сатиричному посланні “І мертвим, і живим, і ненародженим” слово орел – символ вільної людини – ужито з прямо протилежним значенням: І люди б не знали, що ви за орли, І не покивали б на вас головою (з наук. літ.);

Іноді здається, що водночас відбуваються два прямо протилежні процеси: чим переконливіше дослідники у своїх працях розкривають цінності української культури, достоїнства української мови тощо, тим успішніше суспільство обходиться без них, культурно і мовно деукранізуючись (із журн.).