прямо

би́ти (пря́мо) в лоб. 1. Без натяків, відверто говорити, питати і т. ін.1. Він бив прямо в лоб, з’ясовуючи місце свого призначення (З усн. мови). 2. Мати неприховане значення, бути зрозумілим, очевидним. Зміст їхніх розмов був дуже простий і бив прямо в лоб. Ось, мовляв, приїхав до нас новий голова, тисячник, і йому знов не дуже болітиме, як буде господарювати колгосп (В. Кучер).

диви́тися (пря́мо (зі спокі́йною со́вістю, сміли́во і т. ін.)) в о́чі кому—чому. Не відчувати своєї провини перед кимсь, не соромитися за свої дії, вчинки. (Мандрика:) Я зразу хотів сказати .. вам, що я дуже радий, що можу чесно дивитися вам в очі (О. Довженко); Кожен повинен працювати так, щоб не було соромно перед самим собою, щоб можна було з спокійною совістю дивитися в очі товаришам (З газети).

оди́н о́дному на го́лову лі́зуть (лі́зе), зневажл. Велика кількість кого-небудь; багато. о́дин о́дному пря́мо на го́лову лі́зе. — Людство до біса розплодилось, аж страх бере. Один одному прямо на голову лізе (Переклад С. Масляка).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прямо — пря́мо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. прямо — пр., рівно, просто, без закрутів і всі мож. пох. від ПРЯМИЙ; (ходити) не згинаючись; (під прямим кутом) прямовисно, навсторч, вертикально; (проти чого) якраз, саме; (як хто) цілком, чисто, достеменно. Словник синонімів Караванського
  3. прямо — див. навпростець Словник синонімів Вусика
  4. прямо — присл. 1》 Рівно витягнувшись у якому-небудь напрямку, без вигинів. || У прямому напрямку від якогось пункту, якоїсь точки. || Не звертаючи з прямого шляху, прямої стежки і т. ін., не відхиляючись від основного напрямку. || Не згинаючись, рівно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. прямо — Просто, навпрост, навпростець, навправці, навпрошки Словник чужослів Павло Штепа
  6. прямо — ПРЯ́МО, присл. 1. Рівно витягнувшись у якому-небудь напрямку, без вигинів. Дорога пролягла прямо на захід; // У прямому напрямку від якогось пункту, якоїсь точки. Словник української мови у 20 томах
  7. прямо — ВЕРТИКА́ЛЬНО (згори донизу або знизу догори під кутом 90), ПРЯМОВИ́СНО, ПРЯ́МО, РЕБРО́М, РУ́БА, ПРОСТОПА́ДНО заст. Намалював.. картину сходу сонця, коли воно вертикально підіймається на пекуче небо (Ю. Словник синонімів української мови
  8. прямо — Пря́мо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)