1. Фразеологічний словник української мови

прямий

зійти́ з рі́вної (прямо́ї) доро́ги. Відхилитися від правильного напрямку в поведінці, діяльності, поглядах і т. ін. Він уболівав тепер за своїх, ковалівських, щоб не дати їм знову зійти з рівної дороги (В. Кучер).

пряма́ доро́га (сте́жка). Правильна, несхибна лінія у житті, діяльності. — Прямих доріг, пане сотнику, нема. Вони тільки в тумані молодості (М. Стельмах); Той правий, хто йде прямою стежкою, а не збоку (Панас Мирний). пряма́ магістра́ль. Він і в останню передсмертну хвилину дякуватиме долі за те, що вона не водила його манівцями, а поставила .. на пряму магістраль (О. Гончар).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прямий — (рівно витягнутий) рівний, простий, (про поведінку людини) безпосередній, (про значення слова) основний, непереносний, номінативний. Словник синонімів Полюги
  2. прямий — прями́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. прямий — Рівний, не кривий; (- лінію) простий; (волос) не кучерявий; (почерк) не похилий; (як явір) стрункий; (курс) невідхильний; (- переговори) безпосередній; (- значення) буквальний, не переносний; (- користь) очевидний, безперечний; (виклик) неприхований... Словник синонімів Караванського
  4. прямий — див. щирий Словник синонімів Вусика
  5. прямий — -а, -е. 1》 Рівно витягнутий у якому-небудь напрямку, без вигинів; прот. кривий. || Який іде, пролягає навпростець, з'єднуючи якісь пункти (про шлях, стежку і т. ін.). || Не кучерявий (про волосся); рівний. || Без виступів, горбів, западин і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. прямий — моск. простий простий, простісінький Словник чужослів Павло Штепа
  7. прямий — ПРЯМИ́Й, а́, е́. 1. Рівно витягнутий у якому-небудь напрямку, без вигинів; протилежне кривий. Шабля була велика, широка, майже пряма (Ю. Мушкетик); За столом крісла з високими, прямими спинками (Б. Словник української мови у 20 томах
  8. прямий — БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ (який не має проміжних ланок, здійснюється без посередництва кого-, чого-небудь), ПРЯМИ́Й, ОСОБИ́СТИЙ (при контактах людей); ПРАКТИ́ЧНИЙ (який здійснюється безпосередньо, на ділі). — Ви.. Словник синонімів української мови
  9. прямий — Прями́й, -ма́, -ме́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)