пузо
Пу́зо, -за, -зу; пу́за, пуз
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пузо — пу́зо іменник середнього роду * Але: два, три, чотири пу́за розм. Орфографічний словник української мови
- пузо — Живіт, черево, брюхо, ур. чрево. Словник синонімів Караванського
- пузо — див. черево Словник синонімів Вусика
- пузо — -а, с., розм. Велике, товсте черево. || фам. Черево взагалі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пузо — див. брюхо, живіт Словник чужослів Павло Штепа
- пузо — ПУ́ЗО, а, с., розм. Великий, товстий живіт. Хівря .. не терпіла того Ігнася з великим пузом і маленьким, сіреньким личком (Грицько Григоренко); – А той хазяїн, що був передніше, мабуть дуже любив полову й сирі гарбузи та сам їв, а нам тільки показував. Словник української мови у 20 томах
- пузо — від (од) пу́за, зі сл. ї́сти, годува́ти, нагуля́тися і т. ін. Досхочу. — На фронт би швидше. Там хоч годуватимуть від пуза,— висловлював він (Денис) заповітну думку (Григорій Тютюнник); — Ну чого ж це ти такий сумний?... Фразеологічний словник української мови
- пузо — ЖИВІ́Т (частина тіла людини і тварини), ЧЕ́РЕВО розм., ПУ́ЗО фам., УТРО́БА фам., ЧЕРЕ́ВИНА розм. рідше; ЛО́НО книжн., поет. (про частину тіла як символ материнства). — Захворів. Живіт болить, ламає мене всього (О. Словник синонімів української мови
- пузо — Пузо, -за с. Брюхо, пузо. ум. пузце. Словник української мови Грінченка