1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

пустинний

Пусти́нний = пусте́льний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустинний — пусти́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пустинний — -а, -е. 1》 Прикм. до пустиня 1). || Власт. пустині. 2》 Безлюдний або малолюдний; порожній. 3》 заст. Пустельницький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пустинний — ПУСТИ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до пусти́ня 1. Синява морська зникла за сипучими барханами, за молочаями та будяками, що тільки й ростуть в цих пустинних місцях (О. Гончар); Пустинні земелі; // Власт. пустині. Словник української мови у 20 томах
  4. пустинний — БЕЗЛЮ́ДНИЙ (про місцевість, населений пункт, вулицю і т. ін. — такий, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей), НЕЛЮ́ДНИЙ рідше, ПУСТЕ́ЛЬНИЙ підсил., ПУСТИ́ННИЙ підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови