1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

ремісництво

Ремісни́цтво, -ва, -ву

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ремісництво — ремісни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ремісництво — -а, с. 1》 Заняття ремеслом (у 1 знач.). 2》 перен. Робота за шаблоном, без творчої ініціативи, натхнення. 3》 збірн. Ремісники (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ремісництво — РЕМІСНИ́ЦТВО, а, с. 1. Заняття ремеслом (у 1 знач.). Ремісництво й торг, які пішли вгору після того, як знайдено морську дорогу в Індію й Китай та Америку, зробили життя людське далеко лагіднішим, ніж перше (М. Драгоманов). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  4. ремісництво — РЕМІСНИ́ЦТВО, а, с. 1. Заняття ремеслом (у 1 знач.). Ремісництво й торг, які пішли вгору після того, як знайдено морську дорогу в Індію й Китай та Америку, зробили життя людське далеко лагіднішим, ніж перше (Драг., II, 1970, 74). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
  5. ремісництво — рос. ремесленничество заняття ремеслом. З розвитком техніки Р., крім хисту і досвіду, вимагало дедалі більшого спеціального навчання. Eкономічна енциклопедія