ремісництво

РЕМІСНИ́ЦТВО, а, с.

1. Заняття ремеслом (у 1 знач.).

Ремісництво й торг, які пішли вгору після того, як знайдено морську дорогу в Індію й Китай та Америку, зробили життя людське далеко лагіднішим, ніж перше (М. Драгоманов).

2. перен. Робота за шаблоном, без творчої ініціативи, натхнення.

Ремісництво в театрі – дуже серйозне зло. Його треба якнайшвидше .. викорінювати, збуватися на кожному кроці і щодня (з мемуарної літ.);

Досвід багатьох титанів пера вчить, що в літературі неприпустиме як холодне ремісництво, так і епігонство (з газ.).

3. збірн. Ремісники (у 1 знач.).

Чути пісню було .. і в хатах заможніших міщан та ремісництва, і на околицях міста, де біліли охайні халупи злидарів (О. Ільченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ремісництво — ремісни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ремісництво — -а, с. 1》 Заняття ремеслом (у 1 знач.). 2》 перен. Робота за шаблоном, без творчої ініціативи, натхнення. 3》 збірн. Ремісники (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ремісництво — Ремісни́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ремісництво — РЕМІСНИ́ЦТВО, а, с. 1. Заняття ремеслом (у 1 знач.). Ремісництво й торг, які пішли вгору після того, як знайдено морську дорогу в Індію й Китай та Америку, зробили життя людське далеко лагіднішим, ніж перше (Драг., II, 1970, 74). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
  5. ремісництво — рос. ремесленничество заняття ремеслом. З розвитком техніки Р., крім хисту і досвіду, вимагало дедалі більшого спеціального навчання. Eкономічна енциклопедія