розвеселяти

Значення в інших словниках

1. розвеселяти — розвеселя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. розвеселяти — Веселити, РОЗВАЖАТИ, звеселяти; (до сліз) смішити. Словник синонімів Караванського
3. розвеселяти — -яю, -яєш, недок., розвеселити, -лю, -лиш, док., перех. Робити кого-небудь веселим, радісним; викликати у когось веселий, радісний настрій. || Створювати приємне враження для очей, зору. || Сповнювати веселощами, радістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розвеселяти — РОЗВЕСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗВЕСЕЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., кого, що. Робити кого-небудь веселим, радісним; викликати у когось веселий, радісний настрій. Комунівський голова .. Словник української мови у 20 томах
5. розвеселяти — ВЕСЕЛИ́ТИ (викликати веселий настрій у когось), ЗВЕСЕЛЯ́ТИ, РОЗВЕСЕЛЯ́ТИ, ЗАБАВЛЯ́ТИ, РОЗВАЖА́ТИ, ТІ́ШИТИ, ПОТІША́ТИ. — Док.: звесели́ти, повесели́ти, розвесели́ти, заба́вити, розва́жити, поті́шити. Все їх, здавалось, тішило й веселило (О. Словник синонімів української мови
6. розвеселяти — РОЗВЕСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗВЕСЕЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех. Робити кого-небудь веселим, радісним; викликати у когось веселий, радісний настрій. Комунівський голова.. Словник української мови в 11 томах
7. розвеселяти — Розвеселя́ти, -ля́ю, -єш сов. в. розвеселити, -лю́, -лиш, гл. Развеселять, развеселить. Мет. 80. Мил. 221. Ох заболіла в мене головонька, шо нікому розвеселити. Чуб. V. 223. Ані я сплю, ані лежу, туги на серденьку не розвеселю. Чуб. V. 346. Словник української мови Грінченка