1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розвеселяти

розвеселя́ти

-яю, -яєш, недок., розвеселити, -лю, -лиш, док., перех.

Робити кого-небудь веселим, радісним; викликати у когось веселий, радісний настрій.

|| Створювати приємне враження для очей, зору.

|| Сповнювати веселощами, радістю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвеселяти — розвеселя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розвеселяти — Веселити, РОЗВАЖАТИ, звеселяти; (до сліз) смішити. Словник синонімів Караванського
  3. розвеселяти — РОЗВЕСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗВЕСЕЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., кого, що. Робити кого-небудь веселим, радісним; викликати у когось веселий, радісний настрій. Комунівський голова .. Словник української мови у 20 томах
  4. розвеселяти — ВЕСЕЛИ́ТИ (викликати веселий настрій у когось), ЗВЕСЕЛЯ́ТИ, РОЗВЕСЕЛЯ́ТИ, ЗАБАВЛЯ́ТИ, РОЗВАЖА́ТИ, ТІ́ШИТИ, ПОТІША́ТИ. — Док.: звесели́ти, повесели́ти, розвесели́ти, заба́вити, розва́жити, поті́шити. Все їх, здавалось, тішило й веселило (О. Словник синонімів української мови
  5. розвеселяти — Розвеселя́ти, -ля́ю, -ля́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розвеселяти — РОЗВЕСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗВЕСЕЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех. Робити кого-небудь веселим, радісним; викликати у когось веселий, радісний настрій. Комунівський голова.. Словник української мови в 11 томах
  7. розвеселяти — Розвеселя́ти, -ля́ю, -єш сов. в. розвеселити, -лю́, -лиш, гл. Развеселять, развеселить. Мет. 80. Мил. 221. Ох заболіла в мене головонька, шо нікому розвеселити. Чуб. V. 223. Ані я сплю, ані лежу, туги на серденьку не розвеселю. Чуб. V. 346. Словник української мови Грінченка