розгалуження

Значення в інших словниках

1. розгалуження — розгалу́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. розгалуження — Розгілка, розгілля, відгалуження; (шляху) розвилка, розсоха, пор. РОЗТІК; (мистецтва) П. галузь, напрям. Словник синонімів Караванського
3. розгалуження — див. роздоріжжя Словник синонімів Вусика
4. розгалуження — -я, с. 1》 Дія за знач. розгалузити і розгалузитися 1-3). 2》 Те саме, що відгалуження 2), 3). 3》 Напрям, галузь чого-небудь (науки, виробництва, мистецтва і т. ін.). 4》 Залізнична розвилка. 5》 У програмуванні – вибір у програмі однієї з декількох послідовностей команд. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. розгалуження — РОЗГАЛУ́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. розгалу́зити і розгалу́зитися 1–3. Професор Трембовський мав чотири асистенти – відповідно до розгалуження науково-практичної роботи (Ю. Словник української мови у 20 томах
6. розгалуження — ВІДГАЛУ́ЖЕННЯ (бокова гілка рослини чи її кореня), РОЗГАЛУ́ЖЕННЯ, ВІДРО́СТОК рідше; ВІДНО́ГА розм. (перев. стовбура дерева). Коренева система.. Словник синонімів української мови
7. розгалуження — РОЗГАЛУ́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. розгалу́зити і розгалу́зитися 1-3. Професор Трембовський мав чотири асистенти — відповідно до розгалуження науково-практичної роботи (Смолич, Прекр. катастр. Словник української мови в 11 томах