розгалуження
розгалу́ження
-я, с.
1》 Дія за знач. розгалузити і розгалузитися 1-3).
2》 Те саме, що відгалуження 2), 3).
3》 Напрям, галузь чого-небудь (науки, виробництва, мистецтва і т. ін.).
4》 Залізнична розвилка.
5》 У програмуванні – вибір у програмі однієї з декількох послідовностей команд.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгалуження — розгалу́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розгалуження — Розгілка, розгілля, відгалуження; (шляху) розвилка, розсоха, пор. РОЗТІК; (мистецтва) П. галузь, напрям. Словник синонімів Караванського
- розгалуження — див. роздоріжжя Словник синонімів Вусика
- розгалуження — РОЗГАЛУ́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. розгалу́зити і розгалу́зитися 1–3. Професор Трембовський мав чотири асистенти – відповідно до розгалуження науково-практичної роботи (Ю. Словник української мови у 20 томах
- розгалуження — ВІДГАЛУ́ЖЕННЯ (бокова гілка рослини чи її кореня), РОЗГАЛУ́ЖЕННЯ, ВІДРО́СТОК рідше; ВІДНО́ГА розм. (перев. стовбура дерева). Коренева система.. Словник синонімів української мови
- розгалуження — Розгалу́ження, -ння, -нню; -лу́ження, -лу́жень і -женнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розгалуження — РОЗГАЛУ́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. розгалу́зити і розгалу́зитися 1-3. Професор Трембовський мав чотири асистенти — відповідно до розгалуження науково-практичної роботи (Смолич, Прекр. катастр. Словник української мови в 11 томах