розгалуження

РОЗГАЛУ́ЖЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. розгалу́зити і розгалу́зитися 1-3.

Професор Трембовський мав чотири асистенти — відповідно до розгалуження науково-практичної роботи (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 187);

Сучасна наука характеризується широким розгалуженням і бурхливим розвитком (Знання.., 1, 1965, 2).

2. Те саме, що відгалу́ження 2, 3.

Квітки і плоди у гречки утворюються на найдрібніших розгалуженнях, тому в широкорядних посівах їх на рослині буває більше (Колг. Укр., 4, 1961, 24);

Зараз поки що пуп’яночки і весь майбутній кетяг — ніжна гілочка і на розгалуженнях від неї — зелені кульки, як схема формули складної молекули (Гончар, Тронка, 1963, 50);

На столі, поруч, лежала книжка, на яку поклала Ольга Карлівна суху руку, жовтувату, в синіх розгалуженнях вен (Коп., Тв., 1955, 356);

Своїми обрисами село Медвин було схоже на вивернутий з корінням високий пеньок, втиснутий стовбуром на схід. На заході переплетене розгалуження вулиць з двох боків ліпилося до панських лісів (Стельмах, І, 1962, 224).

3. Напрям, галузь чого-небудь (науки, виробництва, мистецтва і т. ін.).

Постійна взаємодія усного мовлення з писемною формою літературної мови виявляється в збагаченні різних його стильових розгалужень і в першу чергу таких, як мова лекцій, промов, публічних виступів (Літ. Укр., 26.II 1963, 2);

Нині всі мистецькі розгалуження (музика, живопис, скульптура, кіно) наближаються одне до одного (Літ. Укр., 12.ІV 1968, 2).

4. Залізнична розвилка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгалуження — розгалу́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розгалуження — Розгілка, розгілля, відгалуження; (шляху) розвилка, розсоха, пор. РОЗТІК; (мистецтва) П. галузь, напрям. Словник синонімів Караванського
  3. розгалуження — див. роздоріжжя Словник синонімів Вусика
  4. розгалуження — -я, с. 1》 Дія за знач. розгалузити і розгалузитися 1-3). 2》 Те саме, що відгалуження 2), 3). 3》 Напрям, галузь чого-небудь (науки, виробництва, мистецтва і т. ін.). 4》 Залізнична розвилка. 5》 У програмуванні – вибір у програмі однієї з декількох послідовностей команд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розгалуження — РОЗГАЛУ́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. розгалу́зити і розгалу́зитися 1–3. Професор Трембовський мав чотири асистенти – відповідно до розгалуження науково-практичної роботи (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. розгалуження — ВІДГАЛУ́ЖЕННЯ (бокова гілка рослини чи її кореня), РОЗГАЛУ́ЖЕННЯ, ВІДРО́СТОК рідше; ВІДНО́ГА розм. (перев. стовбура дерева). Коренева система.. Словник синонімів української мови
  7. розгалуження — Розгалу́ження, -ння, -нню; -лу́ження, -лу́жень і -женнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)