розкопаний

Розко́паний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкопаний — розко́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розкопаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкопати. || розкопано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкопаний — РОЗКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкопа́ти. Начетверо розкопана, Розрита могила. Чого вони там шукали? Що там схоронили Старі батьки? (Т. Шевченко); В кишені він намацує м'яку шовкову хустку. Словник української мови у 20 томах
  4. розкопаний — РОЗКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкопа́ти. Начетверо розкопана, Розрита могила. Чого вони там шукали? Що там схоронили Старі батьки? (Шевч., І, 1963, 222); В кишені він намацує м’яку шовкову хустку. Словник української мови в 11 томах