розкопаний
розко́паний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розкопати.
|| розкопано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкопаний — розко́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розкопаний — РОЗКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкопа́ти. Начетверо розкопана, Розрита могила. Чого вони там шукали? Що там схоронили Старі батьки? (Т. Шевченко); В кишені він намацує м'яку шовкову хустку. Словник української мови у 20 томах
- розкопаний — Розко́паний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розкопаний — РОЗКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкопа́ти. Начетверо розкопана, Розрита могила. Чого вони там шукали? Що там схоронили Старі батьки? (Шевч., І, 1963, 222); В кишені він намацує м’яку шовкову хустку. Словник української мови в 11 томах