розпиляний
Розпи́ляний, -на, -не
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпиляний — розпи́ляний дієприкметник від: розпиля́ти Орфографічний словник української мови
- розпиляний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпиляти II. || розпиляно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпиляний — РОЗПИ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпиля́ти². Коли розпиляний [дуб] ліг з повороту І в тіло уїлися зуби гаків, – На широкі груди ступила кіннота, Колишучи небо блиском підків (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
- розпиляний — РОЗПИ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпиля́ти². Коли розпиляний [дуб] ліг з поворота І в тіло уїлися зуби гаків,— На широкі груди ступила кіннота, Колишучи небо блиском підків (Мал., Звенигора, 1959, 141). Словник української мови в 11 томах