розпиляний
розпи́ляний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розпиляти II.
|| розпиляно, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпиляний — розпи́ляний дієприкметник від: розпиля́ти Орфографічний словник української мови
- розпиляний — РОЗПИ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпиля́ти². Коли розпиляний [дуб] ліг з повороту І в тіло уїлися зуби гаків, – На широкі груди ступила кіннота, Колишучи небо блиском підків (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
- розпиляний — Розпи́ляний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розпиляний — РОЗПИ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпиля́ти². Коли розпиляний [дуб] ліг з поворота І в тіло уїлися зуби гаків,— На широкі груди ступила кіннота, Колишучи небо блиском підків (Мал., Звенигора, 1959, 141). Словник української мови в 11 томах