1. Орфографічний словник української мови

розпиляний

розпи́ляний

дієприкметник

від: розпиля́ти

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпиляний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпиляти II. || розпиляно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпиляний — РОЗПИ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпиля́ти². Коли розпиляний [дуб] ліг з повороту І в тіло уїлися зуби гаків, – На широкі груди ступила кіннота, Колишучи небо блиском підків (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  3. розпиляний — Розпи́ляний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розпиляний — РОЗПИ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпиля́ти². Коли розпиляний [дуб] ліг з поворота І в тіло уїлися зуби гаків,— На широкі груди ступила кіннота, Колишучи небо блиском підків (Мал., Звенигора, 1959, 141). Словник української мови в 11 томах