розстрига
Розстри́га, -ги, -зі; -три́ги, -три́г
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розстрига — розстри́га іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- розстрига — -и, ж. Служитель релігійного культу, позбавлений духовного сану, або чернець, монах, позбавлений чернецтва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розстрига — РОЗСТРИ́ГА, и, ж. Служитель релігійного культу, позбавлений духовного сану, або чернець, монах, позбавлений чернецтва. [Паламар:] Одріж мені мою духовню принадлежність [духовну приналежність]! [Данило:] Та що це ви? Хіба ви розстрига, чи як? (М. Словник української мови у 20 томах
- розстрига — РОЗСТРИ́ГА, и, ж. Служитель релігійного культу, позбавлений духовного сану, або чернець, монах, позбавлений монашества. [Паламар:] Одріж мені мою духовню принадлежність [духовну приналежність]! [Данило:] Та що це ви? Хіба ви розстрига, чи як? (Кроп. Словник української мови в 11 томах