розсудливо
Розсу́дливо, присл.
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсудливо — розсу́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- розсудливо — Присл. до розсудливий 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розсудливо — РОЗСУ́ДЛИВО. Присл. до розсу́дливий 3. Варка побивалася й жалкувалася перед ним, – він тоді умовляв її .. і розважав; доводив їй розсудливо усяку річ, заспокоював (Марко Вовчок); Стьопа взяв обидва папірці і старанно та довго розглядав їх... Словник української мови у 20 томах
- розсудливо — РОЗУ́МНО (у відповідності з вимогами розуму), РОЗСУ́ДЛИВО, МУ́ДРО, РОЗВА́ЖЛИВО, ТВЕРЕ́ЗО, РОЗВА́ЖНО рідше, РОЗСУ́ДНО рідше, ЗМУ́ДРА діал. Словник синонімів української мови
- розсудливо — РОЗСУ́ДЛИВО. Присл. до розсу́дливий 3. Варка побивалася й жалкувалася перед ним,— він тоді умовляв її.. і розважав; доводив їй розсудливо усяку річ, заспокоював (Вовчок, І, 1955, 170); Стьопа взяв обидва папірці і старанно та довго розглядав їх... Словник української мови в 11 томах