1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розтрощений

Розтро́щений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтрощений — розтро́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розтрощений — див. переможений Словник синонімів Вусика
  3. розтрощений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтрощити. || розтрощено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розтрощений — РОЗТРО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розтрощи́ти. Падали під ударами танків смугасті прикордонні стовпи, розтрощені гусеницями (І. Цюпа); Ваня Кравчук спирався на милицю. Розтрощена кулею кістка ноги ще не зовсім зміцніла (В. Козаченко); Висота впала!... Словник української мови у 20 томах
  5. розтрощений — РОЗТРО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтрощи́ти. Падали під ударами танків смугасті прикордонні стовпи, розтрощені гусеницями (Цюпа, Назустріч.., 1958, 121); Ваня Кравчук спирався на милицю. Розтрощена кулею кістка ноги ще не зовсім зміцніла (Коз. Словник української мови в 11 томах