1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розтрощений

розтро́щений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розтрощити.

|| розтрощено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтрощений — розтро́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розтрощений — див. переможений Словник синонімів Вусика
  3. розтрощений — РОЗТРО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розтрощи́ти. Падали під ударами танків смугасті прикордонні стовпи, розтрощені гусеницями (І. Цюпа); Ваня Кравчук спирався на милицю. Розтрощена кулею кістка ноги ще не зовсім зміцніла (В. Козаченко); Висота впала!... Словник української мови у 20 томах
  4. розтрощений — Розтро́щений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розтрощений — РОЗТРО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтрощи́ти. Падали під ударами танків смугасті прикордонні стовпи, розтрощені гусеницями (Цюпа, Назустріч.., 1958, 121); Ваня Кравчук спирався на милицю. Розтрощена кулею кістка ноги ще не зовсім зміцніла (Коз. Словник української мови в 11 томах