1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розшукати

Розшука́ти, -ка́ю, -ка́єш, -ка́є

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшукати — розшука́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розшукати — див. розшукувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розшукати — РОЗШУКА́ТИ див. розшу́кувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розшукати — ЗНАЙТИ́ (шукаючи, виявити), НАЙТИ́, ВІДНАЙТИ́, РОЗШУКА́ТИ, ВІДШУКА́ТИ, ВИ́ШУКАТИ, ДОБУ́ТИ, ВІДКОПА́ТИ розм., РОЗКОПА́ТИ розм., ВИ́КОПАТИ розм., ВИ́НИШПОРИТИ розм., ВИ́СКІПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. розшукати — РОЗШУКА́ТИ див. розшу́кувати. Словник української мови в 11 томах
  6. розшукати — Розшукати, -ся см. розшукувати, -ся. Словник української мови Грінченка