розшукати
розшука́ти
див. розшукувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розшукати — розшука́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розшукати — РОЗШУКА́ТИ див. розшу́кувати. Словник української мови у 20 томах
- розшукати — ЗНАЙТИ́ (шукаючи, виявити), НАЙТИ́, ВІДНАЙТИ́, РОЗШУКА́ТИ, ВІДШУКА́ТИ, ВИ́ШУКАТИ, ДОБУ́ТИ, ВІДКОПА́ТИ розм., РОЗКОПА́ТИ розм., ВИ́КОПАТИ розм., ВИ́НИШПОРИТИ розм., ВИ́СКІПАТИ розм. Словник синонімів української мови
- розшукати — Розшука́ти, -ка́ю, -ка́єш, -ка́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розшукати — РОЗШУКА́ТИ див. розшу́кувати. Словник української мови в 11 томах
- розшукати — Розшукати, -ся см. розшукувати, -ся. Словник української мови Грінченка