1. Орфографічний словник української мови

розшукати

розшука́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшукати — див. розшукувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розшукати — РОЗШУКА́ТИ див. розшу́кувати. Словник української мови у 20 томах
  3. розшукати — ЗНАЙТИ́ (шукаючи, виявити), НАЙТИ́, ВІДНАЙТИ́, РОЗШУКА́ТИ, ВІДШУКА́ТИ, ВИ́ШУКАТИ, ДОБУ́ТИ, ВІДКОПА́ТИ розм., РОЗКОПА́ТИ розм., ВИ́КОПАТИ розм., ВИ́НИШПОРИТИ розм., ВИ́СКІПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. розшукати — Розшука́ти, -ка́ю, -ка́єш, -ка́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розшукати — РОЗШУКА́ТИ див. розшу́кувати. Словник української мови в 11 томах
  6. розшукати — Розшукати, -ся см. розшукувати, -ся. Словник української мови Грінченка