1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розілляти

Розілля́ти, -лля́ю, -лля́єш = розли́ти

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розілляти — розілля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розілляти — див. розливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розілляти — РОЗІЛЛЯ́ТИ див. розлива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розілляти — (і) водо́ю не розли́ти (не розілля́ти). 1. кого. Неможливо розлучити, роз’єднати кого-небудь із кимсь. Про Валю та діда Маркіяна люди казали: “Злигався старий з малим, що їх і водою не розіллєш: скрізь удвох” (С. Фразеологічний словник української мови
  5. розілляти — РОЗІЛЛЯ́ТИ див. розлива́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. розілляти — Розілля́ти, -ля́ю, -єш гл. = розлити. Словник української мови Грінченка