розілляти
Розілля́ти, -ля́ю, -єш
гл. = розлити.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розілляти — розілля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розілляти — див. розливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розілляти — РОЗІЛЛЯ́ТИ див. розлива́ти. Словник української мови у 20 томах
- розілляти — (і) водо́ю не розли́ти (не розілля́ти). 1. кого. Неможливо розлучити, роз’єднати кого-небудь із кимсь. Про Валю та діда Маркіяна люди казали: “Злигався старий з малим, що їх і водою не розіллєш: скрізь удвох” (С. Фразеологічний словник української мови
- розілляти — Розілля́ти, -лля́ю, -лля́єш = розли́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розілляти — РОЗІЛЛЯ́ТИ див. розлива́ти. Словник української мови в 11 томах