руїнницький
Руї́нницький, -ка, -ке
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- руїнницький — руї́нницький прикметник Орфографічний словник української мови
- руїнницький — -а, -е. Те саме, що руйнівний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- руїнницький — РУЇ́ННИЦЬКИЙ, а, е. Те саме, що руйнівни́й. Один тільки Щербій відважився виступити проти руїнницької сили ханської орди (з переказу); Наш Київ матір'ю недаром Усі міста братерські звуть... Ніхто руїнницьким ударом Не міг йому затьмити путь (М. Словник української мови у 20 томах
- руїнницький — РУЙНІВНИ́Й (який руйнує що-небудь), РУЙНУВА́ЛЬНИЙ, РУЇ́ННИЙ, РУЇ́ННИЦЬКИЙ, РУЇВНИ́ЧИЙ рідко, РУЙНА́ЦЬКИЙ рідко, РОЗРУ́ЙНИЙ діал.; СПУСТО́ШЛИВИЙ (який руйнує дощенту). Словник синонімів української мови
- руїнницький — РУЇ́ННИЦЬКИЙ, а, е. Те саме, що руйнівни́й. Наш Київ матір’ю недаром Усі міста братерські звуть… Ніхто руїнницьким ударом Не міг йому затьмити путь (Рильський, III, 1961, 98); Він стояв над вогнем, загіпнотизований його страшною руїнницькою силою (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 173). Словник української мови в 11 томах