ряст

Ряст, -ту, -тові, в -ті

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ряст — ряст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ряст — РЯСТ – РЯСТКА – РЯСКА Ряст, -у. Багаторічна трав’яниста лікарська рослина родини макових, що цвіте квіточками, зібраними в китиці. Рястка. Багаторічна трав’яниста декоративна рослина родини лілійних. Ряска. Багаторічна трав’яниста дрібна водяна рослина. Літературне слововживання
  3. ряст — ПОЕТ. зелень, трава, зело; (- ліс, гай тощо) флк. розмай. Словник синонімів Караванського
  4. ряст — -у, ч. 1》 Багаторічна трав'яниста лікарська рослина з білими, жовтими, червонуватими або фіолетовими квіточками, зібраними в китиці. Білий ряст поет., діал. — пролісок. 2》 Зелень, трава; земля, вкрита зеленню, травою. Топтати ряст — жити, ходити по землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ряст — РЯСТ, у, ч. 1. Багаторічна трав'яниста лікарська рослина, що цвіте рано навесні білими, жовтими, червонуватими або фіолетовими квіточками, зібраними в китиці. Словник української мови у 20 томах
  6. ряст — відтопта́ти ряст, нар.-поет. Наблизитися до смерті; нажитися. Ой кобзарю, кобзарю, чи не відспівав ти своє? Чи не відтоптав рясту? Бо скидається на те, що час тобі лагодитися в далеку дорогу... (М. Пригара). лиши́лося недо́вго ряст топта́ти кому. Фразеологічний словник української мови
  7. ряст — РЯСТ, у, ч. 1. (Corydalis Medic). Багаторічна трав’яниста лікарська рослина, що цвіте рано навесні білими, жовтими, червонуватими або фіолетовими квіточками, зібраними в китиці. Словник української мови в 11 томах
  8. ряст — Ряст, -ту м. раст. a) Primula veris. Маркев. 6. б) Corydalis solida Smith. ЗЮЗО. І. 120. в) Scilla bifolia L. ЗЮЗО. І. 135. г) — білий. Corydalis cava Schveig et Koerth. ЗЮЗО. I. 174. Словник української мови Грінченка