ряст

РЯСТ – РЯСТКА – РЯСКА

Ряст, -у. Багаторічна трав’яниста лікарська рослина родини макових, що цвіте квіточками, зібраними в китиці.

Рястка. Багаторічна трав’яниста декоративна рослина родини лілійних.

Ряска. Багаторічна трав’яниста дрібна водяна рослина. На них війнуло запахом ряски, тихим шелестом очеретів (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

ряст — ряст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
ряст — ПОЕТ. зелень, трава, зело; (- ліс, гай тощо) флк. розмай. Словник синонімів Караванського
ряст — -у, ч. 1》 Багаторічна трав'яниста лікарська рослина з білими, жовтими, червонуватими або фіолетовими квіточками, зібраними в китиці. Білий ряст поет., діал. — пролісок. 2》 Зелень, трава; земля, вкрита зеленню, травою. Топтати ряст — жити, ходити по землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
ряст — РЯСТ, у, ч. 1. Багаторічна трав'яниста лікарська рослина, що цвіте рано навесні білими, жовтими, червонуватими або фіолетовими квіточками, зібраними в китиці. Словник української мови у 20 томах
ряст — відтопта́ти ряст, нар.-поет. Наблизитися до смерті; нажитися. Ой кобзарю, кобзарю, чи не відспівав ти своє? Чи не відтоптав рясту? Бо скидається на те, що час тобі лагодитися в далеку дорогу... (М. Пригара). лиши́лося недо́вго ряст топта́ти кому. Фразеологічний словник української мови
ряст — Ряст, -ту, -тові, в -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ряст — РЯСТ, у, ч. 1. (Corydalis Medic). Багаторічна трав’яниста лікарська рослина, що цвіте рано навесні білими, жовтими, червонуватими або фіолетовими квіточками, зібраними в китиці. Словник української мови в 11 томах
ряст — Ряст, -ту м. раст. a) Primula veris. Маркев. 6. б) Corydalis solida Smith. ЗЮЗО. І. 120. в) Scilla bifolia L. ЗЮЗО. І. 135. г) — білий. Corydalis cava Schveig et Koerth. ЗЮЗО. I. 174. Словник української мови Грінченка