1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

самобутньо

Самобу́тньо, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самобутньо — самобу́тньо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. самобутньо — Присл. до самобутній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самобутньо — САМОБУ́ТНЬО. Присл. до самобу́тній. Кожен композитор прагне по-своєму, самобутньо розв'язати творчі проблеми, знайти найяскравіші художні засоби виразності (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. самобутньо — САМОБУ́ТНЬО. Присл. до самобу́тній. Кожен композитор прагне по-своєму, самобутньо розв’язати творчі проблеми, знайти найяскравіші художні засоби виразності (Мист. Словник української мови в 11 томах