самотньо
Само́[і́]тньо і самі́тно, присл.
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самотньо — само́тньо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- самотньо — див. безлюдно Словник синонімів Вусика
- самотньо — Присл. до самотній. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самотньо — САМО́ТНЬО. Присл. до само́тній. Росла собі [липа] самотньо в степу (Григорій Тютюнник); Без товариства, без ласки, привіту виростала дурненька Солошка, самотньо (Панас Мирний); Живу самотньо в невеликій хаті (М. Словник української мови у 20 томах
- самотньо — САМО́ТНЬО. Присл. до само́тній. Росла собі [липа] самотньо в степу (Тют., Вир, 1964, 93); Без товариства, без ласки, привіту виростала дурненька Солошка, самотньо (Мирний, І, 1954, 55); Живу самотньо в невеликій хаті (Рильський, Бабине літо, 1967, 70)... Словник української мови в 11 томах