самотньо
само́тньо
Присл. до самотній.
|| у знач. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самотньо — само́тньо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- самотньо — див. безлюдно Словник синонімів Вусика
- самотньо — САМО́ТНЬО. Присл. до само́тній. Росла собі [липа] самотньо в степу (Григорій Тютюнник); Без товариства, без ласки, привіту виростала дурненька Солошка, самотньо (Панас Мирний); Живу самотньо в невеликій хаті (М. Словник української мови у 20 томах
- самотньо — Само́[і́]тньо і самі́тно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- самотньо — САМО́ТНЬО. Присл. до само́тній. Росла собі [липа] самотньо в степу (Тют., Вир, 1964, 93); Без товариства, без ласки, привіту виростала дурненька Солошка, самотньо (Мирний, І, 1954, 55); Живу самотньо в невеликій хаті (Рильський, Бабине літо, 1967, 70)... Словник української мови в 11 томах