сарана
Сарана́, -ни́, -ні́
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сарана — сарана́ іменник жіночого роду збірн. Орфографічний словник української мови
- сарана — -и, ж. 1》 Комаха, схожа на коника, яка перелітає величезними зграями, знищує посіви і рослинність. || збірн. Перелітна сарана — сарана з крилами, що може перелітати на великі віддалі. Піша сарана — безкрила сарана, що пересувається по землі. 2》 збірн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сарана — САРАНА́, и́, ж. 1. Комаха, схожа на коника, яка перелітає величезними зграями, знищує посіви і рослинність; небезпечний шкідник сільського господарства; // збірн. Велика кількість цих комах. Словник української мови у 20 томах
- сарана — як (мов, на́че і т. ін.) сарана́. 1. зі сл. лі́зти, су́нути і т. ін. Великою масою, навально. — Ляхи запрягли нас у ярмо, живуть з нашої праці, а москвини, як сарана, лізуть до нас, заводять панщину (М. Фразеологічний словник української мови
- сарана — САРАНА́, и́, ж. 1. Комаха, схожа на коника, яка перелітає величезними зграями, знищує посіви і рослинність; небезпечний шкідник сільського господарства; // збірн. Велика кількість цих комах. Словник української мови в 11 томах
- сарана — Сарана, -ни ж. Саранча. Накочувала сарана. Ном. № 9246. Словник української мови Грінченка