1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

синиччин

Сини́ччин, -на, -не (від сини́чка)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синиччин — сини́ччин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. синиччин — -а, -е. Прикм. до синиця. || Належний синиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синиччин — СИНИ́ЧЧИН, а, е. Прикм. до сини́ця; належний синиці. За мить він уже був біля синиччиного гніздечка (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  4. синиччин — СИНИ́ЧЧИН, а, е. Прикм. до сини́ця; належний синиці. За мить він уже був біля синиччиного гніздечка (Збан., Мор. чайка, 1959, 231). Словник української мови в 11 томах