1. Великий тлумачний словник сучасної мови

синиччин

сини́ччин

-а, -е.

Прикм. до синиця.

|| Належний синиці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синиччин — сини́ччин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. синиччин — СИНИ́ЧЧИН, а, е. Прикм. до сини́ця; належний синиці. За мить він уже був біля синиччиного гніздечка (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  3. синиччин — Сини́ччин, -на, -не (від сини́чка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. синиччин — СИНИ́ЧЧИН, а, е. Прикм. до сини́ця; належний синиці. За мить він уже був біля синиччиного гніздечка (Збан., Мор. чайка, 1959, 231). Словник української мови в 11 томах