скандал

Сканда́л, -лу; -да́ли, -лів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скандал — СКАНДА́Л, у, ч. 1. Подія, випадок, що набувають широкого розголосу й ганьблять їх учасників. Уже переболів [піп] свій удар [утечу дружини] .. Почувши про скандал, нараз почали до парафії навідуватися гості, .. Словник української мови у 20 томах
  2. скандал — БЕ́ШКЕТ (порушення порядку, пристойності, супроводжуване галасом, сваркою, бійкою), ДЕБО́Ш розм. рідше, ГАЛАБУ́РДА діал.; ХУЛІГА́НСТВО (грубе порушення правил громадського порядку — як окремий випадок, так і явище в цілому). Словник синонімів української мови
  3. скандал — Ганебна подія, р. осудовище; П. ганьба, безчестя; (публічний) БЕШКЕТ. Словник синонімів Караванського
  4. скандал — -у, ч. 1》 Подія, випадок, що набувають широкого розголосу й ганьблять їх учасників. || розм. Що-небудь варте осуду, недозволенне, ганебне. || Уживається як вигук у знач. ганьба! 2》 Галаслива сварка, колотнеча; бешкет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. скандал — сканда́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. скандал — 1. бешкет, галабурда, колоброда, ґвалт, бійка, неподобство, колотнеча, див. буйствувати 2. знеслава, неслава, ганьба, осорома, сором, соромота, див. дискредитувати Словник чужослів Павло Штепа
  7. скандал — СКАНДА́Л, у, ч. 1. Подія, випадок, що набувають широкого розголосу й ганьблять їх учасників. Уже переболів [піп] свій удар [утечу дружини].. Почувши про скандал, нараз почали до парафії навідуватися гості,.. Словник української мови в 11 томах