скандал
СКАНДА́Л, у, ч.
1. Подія, випадок, що набувають широкого розголосу й ганьблять їх учасників.
Уже переболів [піп] свій удар [утечу дружини].. Почувши про скандал, нараз почали до парафії навідуватися гості,.. і все то приїздило, лізло з чобітьми у душу, задавало нескромні питання (Хотк., II, 1966, 178);
Єдине, чого Катерина дійсно боїться,— скандалу.. В жодному разі не можна тепер допускати скандалу (Вільде, Сестри.., 1958, 105);
[Телеграфіст:] Ви розумієте, що може статися, коли начальник станції вийде п’яний? Це ж скандал на всю Росію (Корн., І, 1955, 158);
// розм. Що-небудь варте осуду, недозволенне, ганебне.
В вухах [Івана] лунало: геть!.. геть з дому!.. Скандал… сором… кров шуміла в ухах, до горла щось котилося… (Коцюб., І, 1955, 404);
// Уживається як вигук у знач. ганьба!
(Зав’язується бійка..) [Розпорядник:] Який скандал!!! і в день конгресу. Це ж попаде напевно в пресу (Олесь, Вибр., 1958, 423);
У кабінеті кардинал, залитий золотом і кров’ю… із синіх вуст облудне слово поволі ронить… о, скандал! (Сос., І, 1957, 398).
2. Галаслива сварка, колотнеча; бешкет.
Він трошки злякався: боявся, щоб Василина коли-небудь не наробила скандалу… (Н.-Лев., II, 1956, 79);
Сергій бачив, що Майя за перше-ліпше необережне слово ладна була накинутись на нього з кулаками, вчинити публічний скандал (Гур., Друзі.., 1959, 120).
Значення в інших словниках
- скандал — сканда́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- скандал — Ганебна подія, р. осудовище; П. ганьба, безчестя; (публічний) БЕШКЕТ. Словник синонімів Караванського
- скандал — -у, ч. 1》 Подія, випадок, що набувають широкого розголосу й ганьблять їх учасників. || розм. Що-небудь варте осуду, недозволенне, ганебне. || Уживається як вигук у знач. ганьба! 2》 Галаслива сварка, колотнеча; бешкет. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скандал — 1. бешкет, галабурда, колоброда, ґвалт, бійка, неподобство, колотнеча, див. буйствувати 2. знеслава, неслава, ганьба, осорома, сором, соромота, див. дискредитувати Словник чужослів Павло Штепа
- скандал — СКАНДА́Л, у, ч. 1. Подія, випадок, що набувають широкого розголосу й ганьблять їх учасників. Уже переболів [піп] свій удар [утечу дружини] .. Почувши про скандал, нараз почали до парафії навідуватися гості, .. Словник української мови у 20 томах
- скандал — БЕ́ШКЕТ (порушення порядку, пристойності, супроводжуване галасом, сваркою, бійкою), ДЕБО́Ш розм. рідше, ГАЛАБУ́РДА діал.; ХУЛІГА́НСТВО (грубе порушення правил громадського порядку — як окремий випадок, так і явище в цілому). Словник синонімів української мови
- скандал — Сканда́л, -лу; -да́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)