скандал

СКАНДА́Л, у, ч.

1. Подія, випадок, що набувають широкого розголосу й ганьблять їх учасників.

Уже переболів [піп] свій удар [утечу дружини] .. Почувши про скандал, нараз почали до парафії навідуватися гості, .. і все то приїздило, лізло з чобітьми у душу, задавало нескромні питання (Г. Хоткевич);

Єдине, чого Катерина дійсно боїться, – скандалу .. В жодному разі не можна тепер допускати скандалу (Ірина Вільде);

[Телеграфіст:] Ви розумієте, що може статися, коли начальник станції вийде п'яний? Це ж скандал на всю Росію (О. Корнійчук);

// розм. Що-небудь варте осуду, недозволенне, ганебне.

В вухах [Івана] лунало: геть!.. геть з дому!.. Скандал... сором... кров шуміла в ухах, до горла щось котилося... (М. Коцюбинський);

// Уживається як вигук у знач. ганьба!

(Зав'язується бійка...) [Розпорядник:] Який скандал!!! і в день конгресу. Це ж попаде напевно в пресу (О. Олесь);

У кабінеті кардинал, залитий золотом і кров'ю... із синіх вуст облудне слово поволі ронить... о, скандал! (В. Сосюра).

2. Галаслива сварка, колотнеча; бешкет.

Він трошки злякався: боявся, щоб Василина коли-небудь не наробила скандалу... (І. Нечуй-Левицький);

Сергій бачив, що Майя за перше-ліпше необережне слово ладна була накинутись на нього з кулаками, вчинити публічний скандал (О. Гуреїв).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скандал — сканда́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. скандал — Ганебна подія, р. осудовище; П. ганьба, безчестя; (публічний) БЕШКЕТ. Словник синонімів Караванського
  3. скандал — -у, ч. 1》 Подія, випадок, що набувають широкого розголосу й ганьблять їх учасників. || розм. Що-небудь варте осуду, недозволенне, ганебне. || Уживається як вигук у знач. ганьба! 2》 Галаслива сварка, колотнеча; бешкет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скандал — 1. бешкет, галабурда, колоброда, ґвалт, бійка, неподобство, колотнеча, див. буйствувати 2. знеслава, неслава, ганьба, осорома, сором, соромота, див. дискредитувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. скандал — БЕ́ШКЕТ (порушення порядку, пристойності, супроводжуване галасом, сваркою, бійкою), ДЕБО́Ш розм. рідше, ГАЛАБУ́РДА діал.; ХУЛІГА́НСТВО (грубе порушення правил громадського порядку — як окремий випадок, так і явище в цілому). Словник синонімів української мови
  6. скандал — Сканда́л, -лу; -да́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. скандал — СКАНДА́Л, у, ч. 1. Подія, випадок, що набувають широкого розголосу й ганьблять їх учасників. Уже переболів [піп] свій удар [утечу дружини].. Почувши про скандал, нараз почали до парафії навідуватися гості,.. Словник української мови в 11 томах