скляний

Значення в інших словниках

1. скляний — скляни́й прикметник Орфографічний словник української мови
2. скляний — (високої якости) кришталевий; (погляд) П. нерухомий, застиглий. Словник синонімів Караванського
3. скляний — [скл'аний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
4. скляний — -а, -е. 1》 Прикм. до скло. Скляна маса. || Стос. до виробництва скла і виробів із нього. Скляна промисловість — галузь промисловості, підприємства якої виробляють різні види скла. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. скляний — Шкляний, гутний Словник чужослів Павло Штепа
6. скляний — СКЛЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до скло. Скляна маса; // Стос. до виробництва скла і виробів із нього. Особливого розквіту виробництво художніх виробів із скла набуло на Україні у XVI –XVIII століттях. Словник української мови у 20 томах
7. скляний — лизну́ти скляно́го бо́га, ірон., заст. Випити хмільного, напитися, бути п’яним. — А що, лизнула скляного бога? — питався він, нахиляючись над її лице, заглядаючи у закриті очі.— Дурочка! (Панас Мирний). моли́тися скляно́му бо́гові (бо́гу), жарт. Фразеологічний словник української мови
8. скляний — СКЛЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до скло. Скляна маса; // Стос. до виробництва скла і виробів із нього. Особливого розквіту виробництво художніх виробів із скла набуло на Україні у XVI — XVIII століттях. Словник української мови в 11 томах
9. скляний — Скляний, -а, -е Стекляный. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней. Котл. Ен. скляний бог. см. Бог. Словник української мови Грінченка