скляний

СКЛЯНИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до скло.

Скляна маса;

// Стос. до виробництва скла і виробів із нього.

Особливого розквіту виробництво художніх виробів із скла набуло на Україні у XVI –XVIII століттях. В місцевостях, де було вдосталь сировини, будувалися скляні гути (з наук.-попул. літ.).

2. Зробл. із скла.

Молодиці та дівчата товпились коло рундуків, де блищали .. разки усякого скляного намиста (І. Нечуй-Левицький);

Невдовзі він знову з'явився в дверях із скляною банкою законсервованих фруктів (О. Гончар);

Крізь сльози помічає [Тимофій], що на його сорочці .. залишився лише один скляний гудзик (М. Стельмах);

Широко одкриті жахом очі заблищали, як скляні (М. Коцюбинський);

// Зі вставленим склом, стеклами; засклений.

У покою, що виходив до ґанку, крізь скляні двері видно було світло (І. Франко);

Входить Кречет – він у білому халаті, підходить до скляної шафи, гримить хірургічними інструментами (О. Корнійчук);

Білі будиночки з скляними галерейками тонули в садках (Л. Первомайський);

// Зробл. із штучного волокна, яке виготовляють із розплавленого скла.

Скляні тканини застосовуються в кабельній промисловості як ізоляція (з газ.);

Тріщить під ногами серед іржі щось біле, блискуче. – Дивись, Віталику, – кидається на блискітки Тоня, – скляна вовна якась! – Не вовна це. – А що? – Скловата... Ізоляційний матеріал (О. Гончар).

3. перен. Власт. склу, подібний до скла (блиском, прозорістю, дзвоном і т. ін.).

Від стола президії почувся скляний дзвін ударів олівця по карафці (О. Гуреїв);

По скляному поверху ставка, з глибини якого визирало темне зоряне небо, тихо плив білою хмарою туман (М. Коцюбинський);

Скляні бризки, як пишні тисячосвічкові люстри, висіли над водопадами (О. Донченко);

В лісах стояв скляний дзвін – то на стовбурах лопалася льодяна кориця (Григорій Тютюнник).

4. перен. Нерухомий, застиглий (про очі, погляд).

А тая жінка в фіалковій сукні, – Недбало вбрана, груди впалі, погляд Скляний, безтямний!.. – Ох, жінка та була колись вродлива..! (Леся Українка);

Женя довго нічого не говорила, лише дивилася на Тамару скляними очима (А. Хижняк).

△ Скляни́й папі́р див. папі́р.

◇ Моли́тися скляно́му бо́гові (бо́гу) <�Прихили́тися до скляно́го бо́га> див. моли́тися;

(1) Не скляни́й – уживається як прохання до кого-небудь не затуляти світло або не заважати дивитися на що-небудь.

– Світло, світло відзастуй [не заступай], – наказав мені хтось хриплим, простудженим голосом. – .. Ти ж не скляний, хлопче? (Ю. Збанацький).