скляний

СКЛЯНИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до скло.

Скляна маса;

// Стос. до виробництва скла і виробів із нього.

Особливого розквіту виробництво художніх виробів із скла набуло на Україні у XVI — XVIII століттях. В місцевостях, де було вдосталь сировини, будувалися скляні гути (Наука.., 11, 1964, 34);

Скляне виробництво України за роки Радянської влади перетворилось у високомеханізовану самостійну галузь народного господарства (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 130).

2. Зробл. із скла.

Молодиці та дівчата товпились коло рундуків, де блищали.. разки усякого скляного намиста (Н.-Лев., IV, 1956, 326);

Невдовзі він знову з’явився в дверях із скляною банкою законсервованих фруктів (Гончар, III, 1959, 160);

Крізь сльози помічає [Тимофій], що на його сорочці.. залишився лише один скляний гудзик (Стельмах, II, 1962, 207);

*У порівн. Широко одкриті жахом очі заблищали, як скляні (Коцюб., II, 1955, 26);

// Зі вставленим склом, стеклами; засклений.

У покою, що виходив до ганку, крізь скляні двері видно було світло (Фр., VII, 1951, 261);

Входить Кречет — він у білому халаті, підходить до скляної шафи, гримить хірургічними інструментами (Корн., І, 1955, 94);

Білі будиночки з скляними галерейками тонули в садках (Перв., Опов.., 1970, 144);

// Зробл. із штучного волокна, яке виготовляють із розплавленого скла.

Скляні тканини застосовуються в кабельній промисловості як ізоляція (Рад. Укр., 3.ІV 1962, 3);

Тріщить під ногами серед іржі щось біле, блискуче. — Дивись, Віталику, — кидається на блискітки Тоня, — скляна вовна якась! — Не вовна це. — А що? — Скловата… Ізоляційний матеріал (Гончар, Тронка, 1963, 237).

∆ Скляни́й папі́р — папір з нанесеним на нього шаром молотого скла, який використовують для шліфування або полірування різних виробів.

Шорстку поверхню колектора шліфують також скляним папером, закріпивши його на дерев’яній колодці (Монтаж і ремонт.., 1956, 213).

3. перен. Власт. склу, подібний до скла (блиском, прозорістю, дзвоном і т. ін.).

Від стола президії почувся скляний дзвін ударів олівця по карафці (Гур., Життя.., 1954, 320);

По скляному поверху ставка, з глибини якого визирало темне зоряне небо, тихо плив білою хмарою туман (Коцюб., І, 1955, 337);

Скляні бризки, як пишні тисячосвічкові люстри, висіли над водопадами (Донч., III, 1956, 505);

В лісах стояв скляний дзвін — то на стовбурах лопалася льодяна кориця (Тют., Вир, 1964, 460).

4. перен. Нерухомий, застиглий (про очі, погляд).

А тая жінка в фіалковій сукні, — Недбало вбрана, груди впалі, погляд Скляний, безтямний!.. — Ох, жінка та була колись вродлива..! (Л. Укр., IV, 1954, 117);

Женя довго нічого не говорила, лише дивилася на Тамару скляними очима (Хижняк, Тамара, 1959, 58).

◊ Жи́ти (прожи́ти, перебува́ти і т. ін.), як (на́че, мов і т. ін.) під скляни́м ковпако́м див. ковпа́к;

Моли́тися скляно́му бо́гові — любити горілку, пиячити.

Підріс [бурсак] — давай молитися скляному богові… (Мирний, II, 1954, 262);

Не скляни́й — уживається як прохання до кого-небудь не затуляти світло або не заважати дивитися на що-небудь.

— Світло, світло відзастуй [не заступай], — наказав мені хтось хриплим, простудженим голосом. — .. Ти ж не скляний, хлопче? (Збан., Єдина, 1959, 53);

Скляни́й бог — горілка.

Кооператив був близько, а скляного бога там стояло повно на полицях (Ю. Янов., V, 1959, 140).