сконати

Значення в інших словниках

1. сконати — скона́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. сконати — див. вмирати Словник синонімів Вусика
3. сконати — -аю, -аєш, док. 1》 Умерти, загинути, перев. зазнавши перед тим страшних фізичних мук. 2》 перен. Кінчитися, припинити своє існування. || Перестати проявлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сконати — СКОНА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Умерти, загинути, перев. зазнавши перед тим страшних фізичних мук. Два голуби воду пили, А два колотили .. Бодай тії та сконали, Що нас розлучили!... Словник української мови у 20 томах
5. сконати — УМЕ́РТИ (ВМЕ́РТИ) (про людину — перестати жити), ПОМЕ́РТИ, СКОНА́ТИ, ВІДІЙТИ́ заст., ПЕРЕСТА́ВИТИСЯ заст., ВИ́ТЯГТИСЯ розм., КІНЧИ́ТИСЯ розм., СКІНЧИ́ТИСЯ розм., СКАПУ́СТИТИСЯ розм., СКАПУ́ТИТИСЯ розм., ДІЙТИ́ розм., ОДУБІ́ТИ зневажл., ОДУБИ́ТИСЯ зневажл. Словник синонімів української мови
6. сконати — СКОНА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Умерти, загинути, перев. зазнавши перед тим страшних фізичних мук. Два голуби воду пили, А два колотили.. Бодай тії та сконали, Що нас розлучили! (Укр.. лір. Словник української мови в 11 томах
7. сконати — Скона́ти, -на́ю, -єш гл. Скончаться, умереть. Бодай тії не сконали, що нас розлучили. Чуб. V. 250. Гриць сконає, нім когут запіє. Гол. І. 202. Словник української мови Грінченка