1. Словник української мови в 11 томах

сконати

СКОНА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. Умерти, загинути, перев. зазнавши перед тим страшних фізичних мук.

Два голуби воду пили, А два колотили.. Бодай тії та сконали, Що нас розлучили! (Укр.. лір. пісні, 1958, 341);

[Xуса:] Нехай би ти була тоді сконала, ніж мала осоромити мене! (Л. Укр., III, 1952, 163);

Коли б у нього скінчились патрони, він сконав би тут страшною повільною смертю на безхліб’ї та безводді серед розпеченого сонцем каміння (Гончар, III, 1959, 110);

Звір відкрив закривавлену пащу, судорожно втягнув повітря і сконав (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 87).

Скона́ти на па́лі див. па́ля.

2. перен. Кінчитися, припинити своє існування.

Війна тільки-но сконала у фашистському лігві, а в Києві вже розгортали роботу науково-дослідні інститути Академії наук УРСР (Чаб., Шляхами.., 1961, 120);

Під осінь чуємо, сконала панська Польща (М. Ол., Чуєш.., 1959, 14);

// Перестати проявлятися.

Вогонь притих, зігнувся, дихнув востаннє й сконав (Коцюб., II, 1955, 92);

[Василь:] Лицарська сила зробила своє, прогула на увесь світ своїм бучним заміром та й сконала (Мирний, V, 1955, 113).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сконати — скона́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сконати — див. вмирати Словник синонімів Вусика
  3. сконати — -аю, -аєш, док. 1》 Умерти, загинути, перев. зазнавши перед тим страшних фізичних мук. 2》 перен. Кінчитися, припинити своє існування. || Перестати проявлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сконати — СКОНА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Умерти, загинути, перев. зазнавши перед тим страшних фізичних мук. Два голуби воду пили, А два колотили .. Бодай тії та сконали, Що нас розлучили!... Словник української мови у 20 томах
  5. сконати — УМЕ́РТИ (ВМЕ́РТИ) (про людину — перестати жити), ПОМЕ́РТИ, СКОНА́ТИ, ВІДІЙТИ́ заст., ПЕРЕСТА́ВИТИСЯ заст., ВИ́ТЯГТИСЯ розм., КІНЧИ́ТИСЯ розм., СКІНЧИ́ТИСЯ розм., СКАПУ́СТИТИСЯ розм., СКАПУ́ТИТИСЯ розм., ДІЙТИ́ розм., ОДУБІ́ТИ зневажл., ОДУБИ́ТИСЯ зневажл. Словник синонімів української мови
  6. сконати — Скона́ти, -на́ю, -на́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сконати — Скона́ти, -на́ю, -єш гл. Скончаться, умереть. Бодай тії не сконали, що нас розлучили. Чуб. V. 250. Гриць сконає, нім когут запіє. Гол. І. 202. Словник української мови Грінченка